Освіта

Скільки всього слів в українській мові – що кажуть науковці та словники

Скільки слів в українській мові – офіційна кількість, підрахунки та цікаві факти

Скільки слів в українській мові? Здається, просте запитання, яке хоч раз ставив собі кожен. Особливо коли вивчаєш іноземну мову й бачиш, що вказано кількість слів – 20 тисяч, 50, іноді й більше. І мимоволі виникає бажання порівняти з нашою – солов’їною. Та все не так просто. Українська мова – надзвичайно багата й жива, і точно порахувати всі її слова практично неможливо. Одні мовознавці кажуть – 200 тисяч, інші – пів мільйона, а дехто вважає, що й понад мільйон. То де ж правда? І чому дати точну відповідь так непросто?

Що таке слово та як його рахувати?

Перед тим як рахувати, важливо зрозуміти, що саме ми вважаємо “словом”. Це може здатись дивним, але навіть тут мовознавці мають різні думки. Наприклад, слово “пес” має багато форм: пса, псові, псом – то це одне чи кілька? А як бути з похідними: песик, песиків, псячий? А з діалектами, професійною лексикою, неологізмами?

Заповіт Шевченка переклали 147 мовами

Тому й виникає плутанина. Адже є лексеми, словоформи, синоніми, жаргони, і все це – частина мови, але чи рахувати їх окремо? Саме через ці нюанси порахувати всі слова точно – завдання не з простих.

Скільки слів ми реально використовуємо?

Ще одна причина, чому так важко точно порахувати всі слова у мові – це те, що люди не використовують увесь словниковий запас мови однаково. Більшість або забуті, або відомі лише вузьким фахівцям. У щоденному житті ми користуємось лише частиною всієї мовної скарбниці.

В українській мові є слова паліндроми, які читаються однаково з обох боків: око, дід, піп, наган

Мовознавці поділяють лексику на дві частини:

  • Активна – це ті слова, які ми вживаємо постійно: говоримо, читаємо, пишемо. Для середньої людини це близько 2–5 тисяч слів. Якщо людина читає більше, працює з текстами чи навчає інших – цей запас може зростати до 10–15 тисяч.
  • Пасивна – це слова, які ми не вживаємо часто, але розуміємо, коли їх чуємо або читаємо. Таких у кожного може бути до 20–30 тисяч, а в декого й більше. Наприклад, “коник-стрибун” ми розуміємо, але навряд чи часто ним користуємось у розмові.

Кожна людина володіє унікальним словниковим запасом, тож і підрахунок усього словникового запасу стає справжнім викликом.

Цікавий факт: щоб спілкуватися на базовому рівні іноземною мовою, зазвичай вистачає 1500–2000 слів. А от щоб читати книги, дивитися фільми чи розуміти новини – потрібно знати хоча б від 5 до 10 тисяч.

Що кажуть словники?

Коли ми говоримо про кількість слів у мові, найочевидніший крок – зазирнути до словника. І здається, що саме він має дати нам чітку відповідь. Але тут виникає ще одна складність: їх існує дуже багато, і кожен з них – про щось своє.

Багато різних словників української мови

Наприклад, тлумачний словник пояснює значення загальновживаних. Один із найвідоміших – “Словник української мови” в 11 томах – містить близько 134 тисяч слів. Але це лише частина загального мовного багатства. Інші ж фіксують зовсім інші пласти лексики, які не потрапляють у тлумачні видання.

Ось які ще бувають:

  • Орфографічні – показують правильне написання слів.
  • Неологізмів – фіксують нові слова, які щойно з’явились у мові.
  • Стилістичні – пояснюють, у яких стилях мови вживати те чи інше слово.
  • Термінологічні – охоплюють лексику професійних сфер: медицина, право, ІТ тощо.
  • Перекладні – допомагають зіставляти українські слова з іншомовними.
  • Діалектні – збирають слова, які побутують у певних регіонах.
  • Візуальні – показують значення слів за допомогою малюнків.

І навіть це не всі. Тобто, немає одного єдиного словника, який би охопив усю українську мову. Щоб скласти повну картину, потрібно звертатися до десятків різних джерел. А оскільки вони описують різні частини лексики – підрахувати всі слова стає ще складніше.

Для порівняння, сучасні онлайн-словники, такі як sum.in.ua, теж нараховують понад 200 тисяч слів. Проте й тут не враховані діалекти, професійна лексика, сленг чи нові слова, які ще не потрапили до офіційних видань.

Цікавий факт: у 2021 році Український мовно-інформаційний фонд повідомив, що база даних “Словники України” містить понад 250 тисяч словникових статей. І це лише те, що зафіксовано. А скільки ще щодня народжуються, живуть у розмовах чи регіонах – залишається загадкою.

А що думають мовознавці?

Якщо словники не дають точної відповіді, то, можливо, її знають науковці? Спроби підрахувати, не припиняються багато років. Але навіть мовознавці не можуть дійти до спільної думки. Різні джерела називають різні цифри: хтось говорить про 200–250 тисяч слів, інші – про пів мільйона, а є й ті, хто впевнено заявляє про понад мільйон.

Чому така розбіжність? Бо все залежить від того, що рахувати. Одні дослідження беруть до уваги тільки літературну норму, інші додають діалекти, фахову лексику, історизми, архаїзми та нові слова. Наприклад, лише в медичній сфері вживаються тисячі термінів, незрозумілих більшості людей. Те саме – в техніці, будівництві, юриспруденції.

Одним з перших дослідників української мови був Олександр Потебня

До того ж важливо розуміти: мова – це живий організм. Вона змінюється щодня. Деякі зникають, інші – народжуються разом із новими технологіями, трендами чи явищами. І саме тому мовознавці кажуть: точної цифри ніхто не назве.

Але одне точно: українська мова – одна з найбагатших у світі.

Цікавий факт: буква “ї” є лише в українській мові серед усіх слов’янських мов, і в жодній іншій вона не використовується як окрема літера. Це ще один доказ того, що наша мова має свої унікальні риси, яких більше ніде не зустрінеш.

То, скільки ж слів у нашій українській мові? Точної відповіді немає – і, скоріше за все, ніколи не буде. Бо мова – це не набір цифр. Вона жива, постійно змінюється, росте, розвивається і живе разом із народом. Одні слова зникають, інші з’являються. Одні ми чуємо щодня, інші – тільки в книжках, піснях або старовинних говорах. Але в цьому й сила нашої мови. Вона не просто велика – вона глибока, гнучка та багата. І навіть якщо ми не знаємо точного числа, ми точно знаємо одне – нам є чим пишатися.

А ще ось коротке відео з цікавими фактами про українську мову. Подивитись точно варто!

Питання та відповіді по темі

Чи є в українській мові слова, яких немає в жодній іншій?

Так. Наприклад, слово “відрада” (почуття втіхи, заспокоєння) або “барвінок” (рослина) – мають унікальні форми й значення.

Чому в українській стільки синонімів?

Бо мова дуже образна й емоційна. Наприклад, на позначення “говорити” існує десятки варіантів: казати, балакати, мовити, шепотіти, бурмотіти, лепетати, гомоніти… І кожне має свій відтінок значення!

Чи можна говорити українською без русизмів?

Так, але це вимагає уважності. У повсякденному мовленні багато людей навіть не помічають слів, що прийшли з російської. Наприклад, “магазин працює” – правильніше сказати “відчинений” або “відкритий”.

Чому є слова, які звучать смішно або дивно?

Бо багато з них збереглися з давніх часів або прийшли з діалектів. Наприклад, “бараболники”, “веремія”, “куцик”, “пищик”, “чара”, “баняк”, “кухлик” – усі ці слова живі, просто трохи незвичні на слух.

Чи є фемінітиви обов’язковими?

Зараз фемінітиви (на кшталт редакторка, авторка, письменниця) активно входять у норму. Вони вже закріплені в словниках, і їхнє вживання підтримується офіційною мовною політикою.

Чи правда, що діалекти – це “погана українська”?

Ні. Діалекти – це частина мовного багатства. Вони мають власні правила, слова, вимову. І хоч у школах вчать літературну норму, діалекти не є “неправильними” – вони просто інші.

Яке слово в українській вважається найдовшим?

Офіційно – це “дихлордифенілтрихлорметилметан” – назва хімічної речовини (ДДТ). Але в розмовах його майже ніхто не вживає.