Олександр Довженко – прообраз українського менталітету, який назавжди залишиться в історії

“Народ, що не знає історії, є народ сліпців.” – як ніколи актуальні слова відомого українського письменника і кінорежисера, який своїми творами та діяльністю зробив чималий вклад в історію та культуру нашої держави. Саме Олександр Довженко вважається творцем українського кіномистецтва. Він здійснив чималий вплив на розвиток світового кіно, став фундатором жанру кіноповісті та залишив по собі велику кількість творів, які пронизують до глибини душі та говорять про найважливіше.

Не зважаючи на складні життєві обставини та репресії, митець не втратив себе та став людиною світової величини.

Біографія митця

Згорьоване дитинство, відрада в природі та інші обставини, які зіграли важливу роль в формуванні світогляду Довженка

Чи могли колись прості робітники, здогадуватись що саме в їхній родині народиться той, чиє ім’я згадуватиметься не одне покоління потому. Важко збагнути, як в неписьменній родині могли виховати того, хто стане видатним режисером, та чиї твори захоплюватимуть філософів з-за кордону.

А почалось все в невеликому селищі В’юнище, яке знаходиться на Чернігівщині. 

10 вересня 1894 року в цьому селі і народився Олександр Довженко. У батьків Олександра було непросте життя, вони важко працювали на землі і не мали жодних статків. Сім’я жила дуже бідно, згорьована втратами дітей мати Олександра, хоч і надзвичайно любила сина, проте не могла подбати про його світле майбутнє. Хлопець також мав неабияку приязнь до матері, яка все своє життя ховала дітей, яким не судилось дожити навіть до повноліття. За життя, матері довелось поховати 12 своїх дітей і тому, що таке горе та розпач, Олександр знав ще з юних літ.

Розраду Олександр знаходив в природі, в якій бачив неймовірну красу та неповторність, яка згодом буде описана в його творах. Дитинство Довженка, так само як і ще одного видатного поета Василя Симоненка проходило в скруті, але в любові до природи, української мови та звичаїв.

Освіту Довженко здобув у звичайній Сосницькій початковій, та вищій початковій школі. В 1911 році розпочав навчання в Глухівському вчительському інституті. Такий вибір був не через любов до вчителювання, в через можливість вступити саме в цей навчальний заклад. Після закінчення навчання у 1914 році, Довженко працював учителем в Житомирі. У 1917 році розпочав своє навчання в Київському комерційному інституті за фахом – економіка.

Навчання не занадто захоплювало юнака, тому згодом він пішов служити у петлюрівську армію, за що мало не поплатився життям у 1919.

Врятований від концтаборів та страти у 1921 році Довженко направляється на дипломатичну службу за кордон, зокрема в Варшаву, Лондон та Париж.

А вже в 1922 доля привела Олександра в Берлін, де він займатиме посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині.

У 1923 Довженко повернувся до Харкова і нарешті почав займатись тим, що найбільше було до душі – став художником ілюстратором газети “Вісті ВУЦВК”.

У 1926 році завершив свої перші сценарії за якими випустив фільми “Вася- реформатор” та “Ягідка кохання”.

Значним проривом у його кар’єрі стало створення фільму “Звенигора”, який у 1928 році викликав фурор та став сенсацією в світі кінематографу.

У 1930 році взяв шлюб з акторкою Юлією Солнцевою.

У 1932 році світ побачив один з найкращих фільмів всіх часів та народів – “Земля”.

У 1933 році Довженко переїздить до Москви, а у 1935 нагороджується орденом Леніна.

Помер Довженко 25 листопада 1956 року в Москві де його і поховали.

В день його смерті розпочались зйомки фільму “Поема про море”.

Драматичне життя та щоденна праця над собою, або як Довженко став тим ким його знають сьогодні

Творчість Довженка просякнута трагічністю людських доль та соціальних проблем. Письменник завжди висвітлював життя простих сільських людей в контексті з радянськими репресіями за що не один раз був покараний. Трагічна та нелегка доля його сім’ї стала для нього прикладом того, як живуть більшість людей через політичні утиски та сталінський режим. Письменник почав висвітлювати заборонені теми, без цензури показувати та описувати радянський тоталітаризм, який спотворював національну культуру, нищив духовні цінності та придушував будь- які прояви свободи.

Довженко сміливо показував всю трагічність народу, який повинен бездумно підкорюватись режиму та слідувати нав’язаній ідеології.

За це письменник постійно зазнавав тиску та обмежень, які його не зламали, а змусили говорити ще більше.

Олександр Довженко – письменник що вперто йшов проти радянської дійсності

Олександр Довженко – один з небагатьох письменників, який надзвичайно мальовниче описує красу природи. Проте, кожен з його творів йде паралельно з висвітленням політичних проблем того часу.

Багато творів письменника були причиною конфліктів з радянською владою.

Зокрема твір “Україна в огні”, в якому описано страждання народу через війну викликав роздратування у Сталіна та призвів до звинувачення в націоналізмі. Твори “Щоденник”, “Земля” та “Арсенал” написані з тим же підтекстом – викликали не менше обурення з боку влади.

Також в доробку митця є такі відомі твори як “Ніч перед боєм”, “Мати” , “Воля до життя”,”Сон” ,”Відступник”, “Слава”, “Зачарована Десна”.

Олександр Довженко – кінорежисер, що не боявся репресій 

Українська історія, культура, національна самосвідомість – те, що намагався осмислити та відобразити в своїх стрічках Довженко. Він, як і Григір Тютюнник говорив про долю простих людей, проблеми політики та вплив влади на народ.

Зрозумівши, що політичні репресії та інші проблеми народу потрібно виносити на загал, Довженко вирішив спробувати себе в кінематографі і почав ставити фільми на Одеській кінофабриці. Перше визнання режисер отримав завдяки фільму “Звенигора” випущеному в 1928 році.

Наступними добутками кінорежисера є твори “Арсенал” та “Земля”. Стрічка “Земля” – стала твором, який приніс Довженку світову славу.

Довженко володів особливим талантом передавати соціальні проблеми використовуючи символізм та підтекст образів. Такий особливий стиль надихнув світових режисерів на пошук різноманітних способів емоційного вираження складних проблем.

Крім того Довженко міг похизуватись майстерністю монтажу та використанням різноманітних технік для створення сцен.

Закордонні кінокритики та режисери були захоплені новаторським стилем та глибокою філософією фільмів Довженка. 

Лише Довженко міг грамотно поєднати реалізм та ліризм, щоб це гармонійно виглядало на екрані та доносило до глядача всю суть.

Загалом Олександр Довженко став автором 14 фільмів, 20 кіносценаріїв та більше 20 оповідань.

Цікаві факти з життя Олександра Довженка

Довженко прожив складне життя наповнене переслідувань та заборон, але попри все не зупинявся на своєму шляху.

Мало хто знає, що письменник та кінорежисер був позбавлений права повертатись в Україну і саме через це доживав свої дні на чужині. Через забаганки радянського керівництва Довженко був засуджений до ув’язнення в канцтаборах, але його врятували.

Найгострішим був конфлікт Довженка та Сталіна, який виник через фільм “Україна в огні”. Даний фільм був заборонений до показу чи публікації, а його автор був звинувачений у націоналізмі та антирадянській позиції.

Найвідоміші цитати Олександра Довженка

• Бог в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть — це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди прийдуть до нього. Не до попа, звичайно, не до приходу. До божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного. I тодi не буде гнiтючої сірої нудьги, звірожорстокого, тупого і скучного, безрадісного будня.

• Багата держава, яку утворюють бідні люди,- абсурд!Держава не може будувати свій добробут на бідності й обдертості своїх громадян. 

• Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.

Спадщина для українського народу в творах Довженка

Є спадщина, яку не можна взяти в руки, продати, осягнути, проте вона є чимось надзвичайно цінним та важливим не тільки для окремих людей, а для цілої нації. Саме так можна охарактеризувати твори Довженка. В них оспіваний український народ та його важка доля, випробування які випали на плечі простих людей пригнічених радянською політикою. Водночас у творах Довженка описана неймовірна краса природи України та колоритне життя народу.

Твори Довженка закликають пам’ятати власну історію ніколи на забуваючи про трагедії, які колись довелось пережити українському народу.

Народ без історії – ніхто, адже саме минулі події впливають на формування національної ідентичності. Довженко був глибоко переконаний що закарбувавши в фільмах та оповіданнях історичні події тих складних часів, йому вдасться донести в маси важливі істини, що лише завдяки патріотизму та любові до власної землі та коріння, вдасться залишитись тим хто ти є насправді і не зламатись під політичними опорами несправедливої влади. 

Навіть під утисками Довженко не зрадив своїм ідеалам і став символом незламності української нації.