Люко Дашвар: найкращі книги, біографія та цікаві факти

Письменниця, яка не боїться складних психологічних тем, та правдиво оголює життя на сторінках своїх романів

Бідність, алкоголізм, складне становище, серйозні проблеми, кохання через вигоду – правда життя, яку не варто ховати за ширмою – вирішила українська авторка сучасних романів – Люко Дашвар.

Дехто любить насолоджуватись книгами де все наче в казці, не дарма побутує вислів “наче з сторінок роману”, проте такі слова далеко не про письменницю. 

Про життя без прикрас, про те як воно є насправді, інколи без цензури, без жалю до свого читача, але правдиво та по справжньому пише свої книги Люко Дашвар.

Чи стоятиме її ім’я з такими видатними письменниками як Григір Тютюнник чи Василь Симоненко, або Михайло Коцюбинський – покаже час, але зараз її книги користуються неабиякою популярністю.

Що ховається за таємничим псевдонімом Люко Дашвар, та чому письменниця вирішила не висвітлювати своє справжнє прізвище

Люко Дашвар – саме так знають письменницю читачі, але насправді це її псевдонім. Справжнє ім’я авторки – Ірина Чернова, а її псевдонім – свідомий вибір розділити кар’єру та особисте життя.

Люко Дашвар – наче вигаданий персонаж, який заворожує чарівністю звучання літер, але не видає жодної інформації хто б це міг бути. Таке поєднання слів не дає можливості зрозуміти жодної інформації – чоловік це чи жінка, якої ця людина національності чи інші подробиці. Саме це і було на меті у Ірини – вигадати особливий псевдонім, який не матиме жодного відношення до її справжнього імені. Авторка ніби заховалась за псевдонімом, сховавши у тінь своє приватне життя.

Крім того, мало хто знає, що Люко Дашвар – не просто набір букв, а слова, які сформовані з частин імен найдорожчих для авторки людей.

Біографія письменниці її життєвий шлях та досвід, що вплинули на формування творчості

Ірина Чернова – народилася 3 жовтня 1957 року в Херсоні. Письменниця виховувалась в звичайній родині в якій батько був родом з Миколаєва, а мама з Одеси.

Ще з юних літ Ірина добре знала, що таке радянське виховання і чому потрібно любити Батьківщину та Леніна, проте письменниця вже тоді мала не це свій погляд і не погоджувалась бачити світ через призму ленінських переконань.

Замовчувати правду вдається хіба в дорослому віці, тому будучи дитиною Ірина була прямолінійною та впертою і ніколи не соромилася висловлювати свою думку, яка часто не вписувалася в тодішні суспільні норми. Соромно за такі вибреки було, хіба що батькам письменниці.

Освіту Ірина здобула в Одеському інституті легкої промисловості за спеціальністю – інженер механік.

На цьому майбутня письменниця не зупинилась і вже після отримання першої вищої освіти, вступила в Академію державного управління при Президентові України на факультет державного управління.

Пропрацювавши невеликий період за інженерною освітою, Ірина зрозуміла, що обрала не той напрям і ризикнула розпочати нове життя.

Першим кроком стала посада журналіста у 1986 році. У сфері журналістики Ірина ніби розцвіла, тому відразу проявила всі свої таланти і пропрацювавши в газеті недовгих пів року – стала заступницею головного редактора.

У 1991 році Ірину призначають головним редактором Херсонської молодіжної газети.

У 2001 році обіймає посаду головної редакторки газети “Селянська зоря”.

Остаточно зрозумівши своє місце в житті, Ірина проходить навчання у школі практичної журналістики та закінчує курси сценарної майстерності.

Починаючи з 2006 року, письменниця займається лише літературною та сценаристською діяльністю, а вже в 2007 році презентує свою першу книгу, яка викликала справжній фурор – “Село не люди”. 

Наступними стали такі романи як “Молоко з кров’ю”, “РАЙ.Центр”, “Мати все”, “Биті є”.

Останній роман письменниці та сценаристки “На запах м’яса” вийшов у 2023 році.

Зараз Ірина бере активну участь у літературних ярмарках, проводить зустрічі з читачами та своїми шанувальниками і можливо працює над новим твором.

Нагороди авторки, визнання серед читачів, та складнощі з якими довелось зіткнутись на шляху до успіху

Люко Дашвар – авторка, яка яскраво вирізняється серед когорти сучасних українських письменників, особливим стилем написання, проникливістю та висвітленням гострих соціальних проблем, з якими щоденно стикаються звичайні люди. 

Своє визнання вона отримала майже відразу після виходу першої книги, після прочитання якої захотілось ще.

Майже кожен з романів авторки не тільки знайшов місце в серцях читачів, а і отримав чимало винагород.

Найголовніші нагороди письменниці

• Роман “Село не люди” – лауреат премії “Коронація слова 2007”.
• Роман “Молоко з кров’ю” – дипломант “Коронації слова 2008”, переможець конкурсу “Книга року Бі-Бі-Сі – 2008”.
• Роман “РАЙ.Центр” – дипломант конкурсу “Коронація слова 2009”.

У 2012 році Люко Дашвар отримує відзнаку “Золотий письменник України”. Така нагорода надається тим авторам, чиї твори були продані накладом більше 100 тисяч примірників.

Книжки письменниці були випущені у понад 300 тисяч примірників, тому вона вважається найтиражованішою авторкою України.

Не зважаючи на шалений успіх, знаходяться і критики творів письменниці. Дехто вважає, що сюжети романів занадто надумані, тому залишають негативні коментарі в соціальних мережах чи на форумах.

Кожна людина індивідуальна і кожна думка має місце бути, тому до критики письменниця ставиться нейтрально і це ніяким чином не відображається на її творчості.

Найбільшою складністю на шляху до свого успіху, письменниця вважає той період, коли вона звільнилась з роботи і вирішила спробувати себе в журналістиці. Цей період був складним, але водночас вирішальним на шляху становлення себе як письменниці та сценаристки.

Гостросоціальні романи з психологічним акцентом на долю жінок, внутрішні конфлікти та дилеми особистостей – основна тематика письменниці

Основні теми, які висвітлені абсолютно у всіх романах Люко Дашвар це – сучасне життя звичайних людей. Є в її романах щось схоже з творами видатного Панаса Мирного, який в свій час також висвітлював соціальні проблеми тогочасного суспільства.

На перший погляд – нічого особливого, але саме в цьому і суть, описати життя та долю людей такою якою вона є, без прикрас та шалених везінь.

Головні акценти своїх творів авторка зосереджує на психологічних та моральних виборах людини та їх результатах.

В романах глибоко досліджуються теми прагнення багатства та влади, пошуку та розуміння себе, описуються взаємовідносини між людьми та проблематика складних відносин.

Особливо яскраво авторка зображує внутрішні конфлікти людей, які виникають внаслідок невідповідності власних бажань – загальноприйнятим суспільним нормам. Більшість героїв авторки завжди повинні робити життєвий вибір, який в кінці може принести бажане, але викликати осуд з боку суспільства, або ж слідувати моральним принципам, які не завжди приносять щастя та задоволення.

Не менш важливою особливістю романів Люко Дашвар є те, що в них описані реальні події, які трапились і трапляються надалі у житті людей.

Письменниця без прикрас висвітлює проблеми соціальної нерівності, бідності, корупції, показує руйнівну силу цих факторів, що часто призводить до втрати духовних цінностей і людської гідності.

Книги що принесли Люко Дашвар найбільшу популярність

Кожен з романів Люко Дашвар – особливий по своєму. Всі книги однозначно варті уваги, але є серед них найбільш впізнавані та ті, що принесли письменниці найбільшу популярність.

“Село не люди” – жорстоке протистояння села та міста і різні форми знищення моральних принципів. Головна героїня – нещасна 13 річна Катерина на долю якої випали всі біди, які тільки могли бути. В книзі розповідається про палке кохання Каті до дорослого чоловіка, про його аморальні вчинки, як відповідь на почуття нещасної. Катерина хотіла втекти від релігійного фанатизму, алкоголізму та інших проблем в місто, проте там її чекало суспільне приниження, осуд та нерозуміння. Різні світи, різні проблеми, але такі актуальні теми сільського життя – розкрила в книзі авторка.

Головна героїня все ж знайде душевний спокій, пройшовши чимало випробувань вона стане мольфаркою і її життя налагодиться.

“Молоко з кров’ю” – дві жінки, дві долі, два різні життя, які чимось таки схожі. Маруся і Руслана – живуть в різних світах проте обидві жінки зіткнуться з моральними дилемами и та пошуком себе. Що ж вибрати – палку любов чи обов’язок?

Книга розкриває таку актуальну проблему сьогодення, з якою стикається не одна жінка, а саме – як не втратити особисті бажання, весь час слідуючи соціальним очікуванням.

“Мати все” – книга про “важку” історію, на сторінках якої вичитується біль. Книга описує те, що не завжди за ідеальною картинкою все так чудово.

Щоб мати все, часто треба віддати все – час, спокій, сили та нерви.

Головна героїня все життя разом зі своєю матір’ю вимушена доглядати хворого брата, сама не підозрюючи що є лялькою в маминих руках.

Сильна та владна мати настільки зациклена на контролі, що ладна зруйнувати право на свободу кожного члена родини.

Головній героїні доведеться витратити не мало сил, щоб звільнитись від влади матері та знайти істинне щастя.

Всі книги письменниці

«Село не люди»  – 2007 рік.

«Молоко з кров’ю» – 2008 рік.

«Рай.Центр»  – 2009 рік.

«Мати все» – 2010 рік.

Трилогія «Биті Є»

«Биті є. Макар» – 2011 рік.

«Биті є. Макс» – 2012 рік.

«Биті є. Гоцик» – 2012 рік.

«На запах м’яса» 2013 рік 

«ПоКров» – 2015 рік.

«Ініціація» – 2018 рік.

«#галябезголови» – 2020 рік.

«Село не люди 2. Добити свідка» – 2021 рік.

«СпАДок» – 2023 рік.

Вплив письменниці на формування сучасної української літератури

Романи Люко Дашвар стали справжніми бестселлерами, хоч і викликали як позитивні, так і негативні коментарі критиків.

Письменниця відіграла важливу роль у формуванні сучасної української літератури завдяки психологічному підходу написання романів.

Вона, одна з небагатьох висвітлила проблеми сучасного суспільства та вивела на новий рівень таке поняття, як – психологічний роман.

 Теми її творів – соціальні, психологічні та сімейні проблеми різних класів населення, на яких мало хто акцентує увагу.