Як писати есе: покрокова інструкція, структура та приклад 

“Тільки не есе !” – ця думка знайома майже кожному студенту та учню. Чомусь, всі звикли писати перекази, оповідання, твори на вільну тему, адже такі роботи мають менше нюансів і на перший погляд здаються простішими. Давайте не лякатися, адже есе, не такий вже і страшний “звір” як здається на перший погляд. Навпаки – це напрочуд гарна можливість глибоко осмислити описувану тему та висловити власну позицію. Писати есе потрібно не лише для того, щоб отримати хорошу оцінку та продемонструвати рівень своїх знань. Насправді цей жанр покликаний висвітлити особисті думки, показати рівень критичного мислення, аргументувати відношення до тієї чи іншої ситуації. Крім того, коментарі до есе можуть стати майданчиком для обговорення загальних суспільних тем та проблем. 

Є проблема – є есе

Есе – письмовий жанр викладення своїх думок та відношення до певної теми чи проблеми. Тема та проблематика есе може бути будь-якою, адже головне в цьому творі – не представлені факти, а власне бачення ситуації. Есе дозволяє забути про рамки, вільно висловлюючи свою позицію та емоції, ділячись ними з читачем. Такий твір ніби розмова автора з собою, або з читачеем, в якій він ставить запитання та шукає відповіді на них.

Розпізнаємо есе з перших рядків

Ви ніколи не переплутаєте есе з іншим жанром, якщо знатимете, на що звертати увагу. Головними відмінностями есе є – чітка позиція автора, яка підкріплюється аргументованістю та суб’єктивністю. Простими словами, цей жанр змушує автора висловити власну думку на рахунок певної теми,твору, ситуації що відбулась, обґрунтувавши, чому він вважає саме так. Суть полягає в тому, щоб спонукати читача замислитись, або переконати в тому, що думка автора – цілком вірна.

 Будь-якому есе притаманні такі риси як:

• Суб’єктивність – вираження власних думок, почуттів та оцінок.
• Аргументованість – наведення будь-яких доказів для підтвердження своєї позиції.
• Чітка позиція – відстоювання власної думки протягом усього тексту.

Саме завдяки таким ознакам і зростає популярність та цікавість до есе.

Структура есе: план тексту

Вище, ми звернули вашу вагу на те, що есе не ставить жодних рамок на рахунок висловлення власних почуттів та думок, проте це ніяк не відноситься до структури, якої важливо дотримуватись при написанні.

Перші кроки до створення есе

Перший крок – оголошення основної теми твору, опис проблематики та формулювання тези, яка буде розглядатися в творі. Головне в цьому розділі – привернути увагу читача.

Основна частина:будуємо аргументи та тези

Пам’ятаємо, – це основа есе, яка повинна включати всі ідеї та аргументи автора. Основну частину можна розділити на декілька абзаців в яких буде висвітлено конкретну тезу підтверджену фактами чи інформацією з авторитетних джерел.

Висновок:як ефективно завершити есе

Як і будь-який висновок, завершення есе – це підведення підсумків теми, короткий огляд проблематики та доцільні на думку автора варіанти її вирішення. У висновку зазвичай висловлюється власна думка автора, яка повинна спонукати читача на роздуми.  

Типи есе та їх характеристики

Важко всі есе віднести до однієї категорії. Вони можуть відзначатись різним стилем, змістом та навіть метою. Буде некоректно порівнювати есе в якому автор описує відношення до власної життєвої ситуації з науковим есе, яке містить обговорення якихось теоретичних питань. Класифікація есе за типами, допомагає не тільки автору, зрозуміти в якому напрямку рухатись та як правильно формулювати свої думки, а і читачу – щоб правильно інтерпретувати зміст, зробити оцінку аргументів, зрозуміти позицію автора та в свою чергу, зробити власні висновки на основі викладеного матеріалу.

Основні типи есе

Особисте. Таке есе буде ґрунтуватись на особистому досвіді автора, його емоціях та переживаннях. Автор може поділитись власними проблемами, шляхами їх вирішення та відношенням до ситуації яка склалась, або ж є зараз.

Аналітичне. Мета аналітичного есе – дослідити та проаналізувати певну тему, явище, або навіть мистецький твір та сформулювати власні висновки. Есе такого типу відзначається детальним описом проблематики, пошуком аргументів та тез, які зазвичай підкріплюються доказами. До прикладу аналітичне есе, може бути аналізом якогось фільму, книги чи події. Воно вимагає чіткої послідовності у викладенні матеріалу, конкретному зіставленні фактів та обґрунтованому висновку. Таке есе може бути доповнене цитатами, уривками творів, неологізмами та навіть історизмами.

Наукове. Твір, основою якого буде наукова проблема з аргументами автора щодо неї. Тобто, в науковому есе буде висвітлений уже доведений факт та думка автора, яка може з ним погоджуватись чи ні. Обов’язковою умовою наукового есе є – висвітлення власної думки, але таким чином, щоб вона була підкріплена перевіреними даними.

Формальне. В формальному есе – не місце емоціям. Цей твір пишеться для того, щоб викласти конкретну точку зору автора, яка буде підкріплена вагомими доказами.

Крок за кроком:інструкція написання есе

Як і при написанні будь-якого твору, есе варто починати з плану. Якщо ви вирішили написати есе, або таке завдання є у вашій шкільній чи студентській програмі, то придумайте, або уточніть тему, а також визначте мету. Від цього і буде залежати подальший план написання, який ми постараємось пояснити у простих кроках, слідуючи яким, вдасться написати дійсно достойне есе, яке не тільки потягне на найвищий бал, а й приємно вразить викладача.

Покрокова інструкція для написання есе 

1. Формулюємо головну ідею та вивчаємо джерела, які з нею пов’язані.
2. Пишемо вступ в якому висвітлюємо актуальність теми, переконуємо читача ознайомитись з цілим твором.
3. Виділяємо декілька тез, які будуть складати основну частину.
4. Знаходимо вагомі аргументи до кожної тези.
5. Користуємось правилом: теза – аргумент до неї, і в такому порядку стільки разів, скільки тез буде використано для есе.
6. Вибудовуємо правильні логічні зв’язки: тези не повинні розміщуватись в хаотичному порядку, кожна наступна повинна витікати з попередньої.
7. Слідкуємо за лаконічністю та образність тексту.
8. Після основної частини підсумовуємо все що було написано.
9. Обираємо підходящий варіант завершення роботи:формуємо власний обґрунтований висновок, закликаємо до активних дій, використовуємо для висновку цитати творів, тематика яких використовувалась для есе.
10. Ніколи не пишемо вигадані висновки, які не підкріплені до основної частини.

Корисні поради

Щоб есе було якомога простіше написати, можете скористатись лайфхаками, а саме:

• Зробіть “мозковий штурм” записавши на чорновику всі думки, які прийшли вам у голову на рахунок питання, проблеми чи твору, яких стосуватиметься ваше есе.
• Скористайтесь фрірайтингом, тобто відкиньте в сторону граматику, орфографію і пишіть – вільно, адже зациклюючись на помилках ви можете втратити важливі ідеї, що спали на думку.
• Отримавши такий “необроблений” матеріал, приступайте до його редагування, дотримуючись всіх правил, пунктуації та орфографії.

Найчастіші помилки при написанні есе

От ніби і правила ви вивчили і проблематику обрали, але щось воно таки не складається до купи і есе більше походить на оповідання. Щоб такого не сталось пропонуємо переглянути найчастіші помилки, щоб уникнути їх повторення в майбутньому.

Поширені помилки 

• Неправильна структура тексту. Пам’ятаємо, що есе – це в першу чергу чітка структура з вступу, основної частини та висновку. Якщо ви втратите логічний зв’язок між цими елементами, то есе не передаватиме головного сенсу та буде заплутаним.
• Неправильна постановка тези. Теза – повинна бути чітко сформульована в першому абзаці. Відставте лірику в сторону, жодних загальних фраз чи беззмістовних відступів.
• Недостатня увага аналізу. Переказ фактів та відсутність власних обґрунтованих тверджень буде великою помилкою.
• Слабка доказова база. Непідтверджені тези зроблять есе непереконливим, а головна ідея втратить сенс.

Не менш поширеними є і такі помилки як використання надмірної формальності, наявність довгих беззмістовних чи заплутаних речень, які не несуть жодної користі.

Отримати найвищий бал за есе – легко

Отримати високу оцінку за есе – бажання кожного студента та учня. Побутує думка, що чим довше есе, тим воно краще. На практиці це зовсім не так. Не женіться за об’ємом, адже краще менше, але змістовних фраз ніж декілька сторінок тексту без чіткої думки.

Хочемо звернути вашу увагу на аспекти есе, які в першу чергу перевіряються викладачами.

• Якість змісту, наявність чітких тез та доказів до них.
• Логічність викладення матеріалу.
• Аргументованість, наявність прикладів, особистих спостережень та висновків.
• Оригінальність ідеї.
• Відсутність помилок, правильна розстановка ком та інших розділових знаків.
• Правильна побудова речень, щоб у кожному з них був підмет та присудок, адже це основа граматики.

Після того, як ви написали своє есе, декілька разів перечитайте матеріал, викресліть речення, які не несуть жодного змісту. Краще есе буде стислим, але змістовним і тоді викладач оцінить його найвищим балом.

Приклад есе українською мовою

Багато українських авторів писали та пишуть в жанрі есе. До найвідоміших українських есеїстів можна віднести Євгена Маланюка, Юрія Андруховича, Оксану Забужко, Ліну Костенко, Івана Франка.

Яскравим прикладом есе, яке зачаровує з першого слова є уривок з збірки “Хроніки від Фортінбраса” Оксани Забужко.

“Ми живемо в країні, що постійно намагається наздогнати власну історію. Ми — нація, котра все ще шукає себе, своє місце й свою мову. І в цьому пошуку — наша сила. Бо поки шукаєш, ти живеш. Поки ставиш питання — ти існуєш.

Може, ми й справді приречені на вічне запитування: хто ми є? Але, можливо, саме це запитання і є нашим покликанням. Адже народ, який перестає питати себе, перестає бути народом.

Ми — нація, що пам’ятає навіть тоді, коли її намагаються позбавити пам’яті. І саме тому ми вижили.

В цих рядках авторка розмірковую, показуючи власну чітку позицію.”

Як писати есе англійською мовою: ключові відмінності

Писати есе українською мовою складно? А ви спробуйте англійською. Есе на англійській мові має чітку структуру, якої необхідно дотримуватись не порушуючи жодного з пунктів. В англійському есе заборонено використовувати 

скороченння (don’t, can’t, won’t – краще do not, cannot, will not), розмовні слова (a lot of, stuff, really good, краще many, things, highly effective),

емоційні вислові (I think, I believe — замінюють на нейтральні –It can be argued that…). 

Крім того, англійське есе на відміну від українського, не терпить вільного викладення думок. У ньому важливо не переступати межу – викладати матеріал більш формально та об’єктивно, підкреслюючи особистісний характер висловлювань, але не переходячи у емоційність.

Скільки речень має бути в есе

Есе – це не повість на пів книги, а здебільшого короткий, але змістовний виклад власних думок. В українській мові дуже багато слів, але все ж радимо не використовувати їх дарма. Важливо розуміти, що мета есе – не художній акцент, який зазвичай і вимагає багато тексту, а лаконічне та змістовне викладення головної ідеї без “води”. Загальних рекомендацій щодо обсягу есе, які б підходили всім – немає. Якщо ви створюєте есе з метою публікації або друку, то його об’єм може варіюватись від 3 до 10 сторінок. Коли мова йде про учнівські чи студентські твори, то обираємо золоту середину – близько 250 слів. У середніх класах школи, викладачі зазвичай вимагають від учнів есе в розмірі не менше ніж 10 речень (2 речення для вступу, від 3 до 6 речень для основної частини, 2 речення для висновків).